Home

translation

Мова речей

Submitted by admin on Fri, 03/06/2009 - 11:18.

Гіто Штаєрль

До кого промовляє лампа? Гори? Лисиця?

                                  Вальтер Беньямін

Що було б, якби речі могли говорити? Що вони б нам сказали? Можливо, вони вже говорять, а ми їх просто не чуємо? І хто їх перекладе?

Запитайте у Вальтера Беньяміна. Ці доволі незвичні питання він ставив уже в 1916 році в тексті “Про мову загалом та про мову людей”. З усіх найдивніших текстів Беньяміна цей – однозначно найдивніший. У ньому він розробляє концепт мови речей. Згідно Беньяміна мова речей німа, магічна, і її медіумом є матеріальна єдність. Відповідно слід припускати, що існує мова каміння, сковороди та картону. Лампи говорять неначе у них живуть духи. Гори і лисиці ведуть дискусії.  Висотки бесідують між собою. Картини пліткують. Існує, якщо хочете, окрім мови, якою розмовляють по телефону, навіть мова самого телефону. Якщо слідувати тріумфуючим висновкам Беньяміна, за цю німу какофонію відповідальний ніхто інший, як сам Бог особисто.


»

The language of things

Submitted by admin on Fri, 03/06/2009 - 11:14.

Hito Steyerl

Who does the lamp communicate with? The mountain? The fox?

Walter Benjamin

What if things could speak? What would they tell us? Or are they speaking already and we just don’t hear them? And who is going to translate them?

Ask Walter Benjamin. In fact he started asking those quite bizarre questions already in 1916 in a text called: "On Language as Such and on the Language of Man". Of all weird texts by Benjamin, this is definitely the weirdest. In this text he develops the concept of a language of things. According to Benjamin this language of things is mute, it is magical and its medium is material community. Thus, we have to assume that there is a language of stones, pans and cardboard boxes. Lamps speak as if inhabited by spirits. Mountains and foxes are involved in discourse. High-rise buildings chat with each other. Paintings gossip. There exists even, if you will, besides the language communicated by telephone a language of the telephone itself. And, according to Benjamin’s triumphant conclusion, nobody is responsible for this silent cacophony but G-D himself.


»
Syndicate content